Главная Статьи15 вересня – шанс для Тимошенко

15 вересня – шанс для Тимошенко

14.01.2013

Вже багато років Юля Тимошенко цілеспрямовано і ефективно йде до абсолютної влади в Україні – щоб її прапор висів і над парламентською більшістю, і над будівлею уряду, і в головному кабінеті на Банковій. Власне це нормальне прагнення для політика з хорошим потенціалом.

Сходження зірки національного масштабу почалося з віце-прем’єрства в уряді Ющенка у 2000-му році (дніпропетровський період часів Павла Лазаренка вважатимемо регіональним досвідом). Далі вуличні барикади епохи «України без Кучми». Парламентські вибори 2002-го – БЮТ бере понад 7% голосів, у 2006-му – понад 22%, у 2007-му – рекордні 30%. Вражаюче зростання. Дочасних виборів позаминулого року домоглася саме Тимошенко і перемогла.

До останніх мерських виборів у Києві і облрадівських виборів у Тернополі вона крок за кроком святкувала вікторію і досягала своє мети (і нехай навіть для цього треба примітивно захопити електрощитову вищого законодавчого органу великої європейської держави). Вона сама встановлювала правила і змушувала всіх грати за цими правилами.

І от тепер, коли Юлія Володимирівна Тимошенко зі своїми бійцями була за крок до абсолютної влади – керуючи урядом, маючи хай навіть формальну, але більшість у парламенті, залишалося лише «взяти» Банкову. І багаторічна мрія здійснилася б. Але… Трапилася всім відома фігня під назвою світова економічна криза. Але найбільша халепа для Тимошенко полягає у тому, що саме у цей час вона очолює національний уряд. Тобто персонально відповідає за всю цю фігню.

Як наслідок, і БЮТ, і Тимошенко нині мають такі рейтинги, з якими похід на будь-які вибори – це публічно продемонструвати початок власного політичного кінця. Йти на вибори, перебуваючи при владі, під час економічної кризи, обвалу національної валюти, шаленої інфляції, зростання безробіття – політичне самогубство. Всі попередні зіркові перемоги Тимошенко здобувала, перебуваючи в опозиції. І це природно.

В мене дуже проситься назовні одне банальне запитання: що вона собі думає?! На яке диво розраховує на президентських виборах?

Юлії Тимошенко треба оголошувати про свою відставку і тікати в опозицію! Залишилося просто знайти привід. Найпростіша схема – звинуватити всіх навколо у тому, що її уряду заважають працювати, всюди ставлячи палки в колеса. І піти. Таких приводів вже було чимало. Часу для власного порятунку залишається все менше і менше. Але є ще 15 вересня. Це останній день, коли уряд має внести до парламенту проект бюджету на наступний рік.

Враховуючи «працездатність» Верховної Ради, можна сміливо припускати, що ніхто вчасно документ не розглядатиме, опозиція блокуватиме трибуну. І це чи не останній великий шанс для прем’єра красиво піти у відставку, посилаючись на відсутність можливостей для нормальної роботи. І перейшовши у звичну для себе опозицію, спокійно готуватися до виборів.

Звісно, ця схема не слугуватиме національним інтересам. Але є чи не єдиним шансом для порятунку біло-сердешних напередодні президентських виборів і під час економічних негараздів.

І той факт, що Юлія Тимошенко досі не пішла у відставку, навіює три припущення: 1) вона дійсно більш за все переймається економічним станом України, тому попри падіння власного рейтингу продовжує працювати, як героїчний капітан на пробитому судні; 2) вона втратила відчуття реальності і абсолютно переконана у своїй непереможності на будь-яких виборах; 3) вона все розуміє, але відверто втомилася за останні 10 років, не здатна на екзотичні кроки і охоплена настроєм «як буде, так буде».

Хто як думає?

10.09.2009.

17.12.2016

Медиаперсонализация

Когда аудитория принимает решение что смотреть, слушать или читать, то пользуется преимущественно двумя ключевыми критериями. Первый – злободневная тема. Второй – интересная персона автора материала или ведущего. Если говорить о теме и содержании, то там действуют общие правила: актуальность, злободневность, социальная значимость и прочие подобные объективные критерии. Но когда мы переходим к уровню персоны автора […]

25.11.2016

Лживый ЕС

Вот и случилось: 24 ноября 2016 года миновало, но визовый режим для украинцев Евросоюз не отменил. Все это время обманывали все. Президент Порошенко систематически врал о конкретных датах безвиза, начиная с 1 января 2015-го. Но он хоть из благих побуждений это делал. Наверное, наслушался разных лайф-коучей, и таким образом пытался вербально визуализировать. Главным же лжецом […]

25.03.2016

Сандей Сунканми Аделаджа

У меня несколько обострен пиетет к людям, находящимся в статусе и должности. Кому честь – честь. Это касается всех сфер. Но особенно – сферы церковной жизни. Священнослужители любых христианских конфессий – это последние люди, на кого я подниму свое перо и клавиатуру. Но, позвольте, продолжу… Сандей Аделаджа, будучи человечком с большим предназначением, стал человеком-большой-проблемой для […]

Блог

Ева и Мария

Рождество Христово как древнее событие и как современный праздник — это весьма женская история. И не только потому, что даром чадородия обладают исключительно женщины. Но и потому, что это — большой завершенный цикл, началом которого была Ева, а окончанием — Мария. Изгнание из рая, утрата общения с Богом, обретение греховной природы, передающейся во все будущие […]

Статьи

Медиаперсонализация

Когда аудитория принимает решение что смотреть, слушать или читать, то пользуется преимущественно двумя ключевыми критериями. Первый – злободневная тема. Второй – интересная персона автора материала или ведущего. Если говорить о теме и содержании, то там действуют общие правила: актуальность, злободневность, социальная значимость и прочие подобные объективные критерии. Но когда мы переходим к уровню персоны автора […]

Поездки

Национальный музей «Мемориал памяти жертв голодоморов в Украине»

Четвертая суббота ноября — в этот день в Украине День памяти жертв голодоморов. Во-первых, речь идет о голодоморе 1932-33 годов. И если о его статусе геноцида украинского народа еще спорят, то о самом этом историческом факте уже никто не спорит. Именно Виктор Ющенко, будучи президентом, стимулировал строительство Мемориала памяти жертв Голодомора и судебное решение о […]

сюжеты