Главная Статьи1+1, Олексій Душка, »секти», черговий напад істерії

1+1, Олексій Душка, »секти», черговий напад істерії

15.01.2013

Минулого тижня телеканал 1+1 щонайменше двічі показав програму авторства Олексія Душки з циклу «Особиста справа». Точніше сказати, це була не програма. Це був телевізійний пасквіль, який складався, як і належить цьому жанрові, з брехні, маніпуляції, підтасовування фактів, журналістського примітивізму та яскраво вираженої некомпетентності у темі, що висвітлюється.

Йшлося про «секти»…

Я ніколи у житті не піднімав голосу проти якогось журналіста – це є моїм правилом. Завжди сповідував і продовжую сповідувати принцип солідарності зі своїми колегами. Навіть коли мої брати та сестри по вірі у пригніченому і шоковому стані після чергової «антисектантської істерії» благали зробити бодай щось, я намагався їх заспокоїти, відмовити від судових позовів, закликав до мирних листувань з медіа та роз’яснювальної роботи. І у багатьох випадках мої рекомендації давали позитивний результат, коли журналісти та ЗМІ прислухалися і ставали грамотнішими у висвітленні релігійних питань. Особливо адекватні у цьому відношенні працівники регіональних медіа.

Але з Олексієм Душкою все інакше…

«Секти» – одна з найулюбленіших тем цього журналіста. Але що він знає у цій темі?! Як і належить абсолютній більшості дурнуватих телевізійних матеріалів про «секти», у «шедеврі» Душки було вкотре змішано все до купи. І статаністи, і якісь «атарвісти», і, звісно, євангельські християни протестанти. А наостанок, як завжди, «свіже рішення» – мільйон перша розповідь про «Біле братство». І дійсно, як це можна розповідати про християн-протестантів і не згадати про «Біле братство»?!

Ще раз повторюю своє запитання: що Олексій Душка знає у цій темі?! Після перегляду його чергового фільму про «секти» вкотре переконуюся – ніфіга він не знає і знати не хоче!

Олексій Душка, швидше за все, ніколи не був у тих церквах, про які розповідає. Він геть нічого не знає про слово «алілуя», якщо дозволяє собі нагло глузувати з нього у своєму матеріалі. Його тематична неосвіченість не дозволяє згадати, що і євангеліки, і православні, і католики сповідують один-єдиний спільний Нікео-Цареградський символ віри – доктринальний базис для всіх християн всього світу. Відповідно, назвати релігійну громаду, яка сповідує цей символ віри, «сектою», – це щонайменше невігластво.

Це людина, яка навіть не здогадується, що у деяких українських регіонах кількість євангельських громад перевищує кількість усіх православних приходів (то ж як тоді їх можна називати «сектами»?!) Це людина, яка не бажає знати, що євангельський протестантизм – єдина з трьох гілок християнства, яка зростає швидше за іслам.

Душці байдуже, що тотальна більшість звільнених від наркотичної залежності – вийшли з протестантських реабілітаційних центрів. Хіба його обходить, що понад 80% всиновлень нікому не потрібних дітей в Україні роблять віруючі люди?! Він не вважає за потрібне сказати, що саме євангельські церкви завалюють гуманітарною допомогою державні і комунальні соціальні служби по всій Україні.

Все це і багато іншого його не цікавить. Він навіть не вважає за потрібне взяти бодай один єдиний синхрон (пряму мову) євангельського пастора (ото «об’єктивна» журналістика). Його не цікавить істина, справжній стан речей. Його хвилює єдине – збирання пожертвувань на богослужіннях.

Але ж лише необізнана людина, які ніколи не була ані в православному храмі, ані в католицькому костелі може презентувати збір пожертвувань у протестантській церкві як надзвичайну новину-сенсацію.

Разом з тим Олексій Душка навіть не вважає за потрібне хоча б одним реченням процитувати заяву Української Міжцерковної Ради від 19 січня поточного року щодо фінансових питань у християнських громадах. У ній йдеться про неприпустимість використання церков для ведення бізнесу. До речі, цю заяву підписав також Володимир Мунтян, якого Душка так старанно розпинає у своєму телевізійному творі. Одним словом, людина повністю не в темі. Але пропри це її матеріал чомусь випускають в ефір національного телеканалу…

Тему Сандея Аделаджа і «Посольства Божого» навіть коментувати не буду. Бо є чітка заява дворічної давнини, де геть усі найбільші євангельські протестантські церкви України закликають Сандея залишити служіння аж до публічного покаяння. Але і про це Душка забув повідомити. Бо йому легше гребти всіх під одну гребінку – це ж більш лячно і рейтингово.

У мене дід і прадід були євангельськими християнами. Тисячі таких гнили у таборах лише за свою віру. А тим часом радянське телебачення верзло тотальну єресь про баптистів і п’ятидесятників. Стимулюючи байки про віруючих, які «закривають вікна, вимикають світло і п’ють кров дітей».

Радянське телебачення десятиліттями виробляло надзвичайно підступну антихристиянську пропаганду. Воно створювало відверто дурнувату маячню, – точнісінько таку саму, як сьогодні в Україні створює Олексій Душка. Цей журналіст – символ цілком усвідомленої профанації і дешевої провокації в журналістиці. Я маю повне моральне право стверджувати це після того, як неодноразово чітко, спокійно, терпляче і поважно особисто пояснював йому прописні істини про християнство в Україні. Я не очікував, що він стане християнином. Але щиро сподівався, що він нарешті стане компетентним журналістом. Дарма!

31.01.2011.

17.12.2016

Медиаперсонализация

Когда аудитория принимает решение что смотреть, слушать или читать, то пользуется преимущественно двумя ключевыми критериями. Первый – злободневная тема. Второй – интересная персона автора материала или ведущего. Если говорить о теме и содержании, то там действуют общие правила: актуальность, злободневность, социальная значимость и прочие подобные объективные критерии. Но когда мы переходим к уровню персоны автора […]

25.11.2016

Лживый ЕС

Вот и случилось: 24 ноября 2016 года миновало, но визовый режим для украинцев Евросоюз не отменил. Все это время обманывали все. Президент Порошенко систематически врал о конкретных датах безвиза, начиная с 1 января 2015-го. Но он хоть из благих побуждений это делал. Наверное, наслушался разных лайф-коучей, и таким образом пытался вербально визуализировать. Главным же лжецом […]

25.03.2016

Сандей Сунканми Аделаджа

У меня несколько обострен пиетет к людям, находящимся в статусе и должности. Кому честь – честь. Это касается всех сфер. Но особенно – сферы церковной жизни. Священнослужители любых христианских конфессий – это последние люди, на кого я подниму свое перо и клавиатуру. Но, позвольте, продолжу… Сандей Аделаджа, будучи человечком с большим предназначением, стал человеком-большой-проблемой для […]

Блог

День матери

Быть студенткой/выпускницей Могилянки, пить миндальное молоко, переживать о закрытии озоновой дыры, ходить на «Марш жінок», сделать пару абортов, завести себе собачку, завести себе вторую собачку. Быть замужем, рожать с мужем детей, любить красоту и дарить её, пить йогурты и кефиры из коровьего молока, купить дочке собачку, создавать уют, молиться за семью. Иногда мир черно-белый. С […]

Статьи

Медиаперсонализация

Когда аудитория принимает решение что смотреть, слушать или читать, то пользуется преимущественно двумя ключевыми критериями. Первый – злободневная тема. Второй – интересная персона автора материала или ведущего. Если говорить о теме и содержании, то там действуют общие правила: актуальность, злободневность, социальная значимость и прочие подобные объективные критерии. Но когда мы переходим к уровню персоны автора […]

Поездки

Национальный музей «Мемориал памяти жертв голодоморов в Украине»

Четвертая суббота ноября — в этот день в Украине День памяти жертв голодоморов. Во-первых, речь идет о голодоморе 1932-33 годов. И если о его статусе геноцида украинского народа еще спорят, то о самом этом историческом факте уже никто не спорит. Именно Виктор Ющенко, будучи президентом, стимулировал строительство Мемориала памяти жертв Голодомора и судебное решение о […]

сюжеты