Громадський рух людей з майбутнім «Любов проти гомосексуалізму» (ЛПГ) вперше заявив про себе в Україні у 2003 році. Перша вулична акція відбулася 21 вересня 2003 року. Того дня група небайдужих людей з ініціативи журналіста та громадського діяча Руслана Кухарчука вийшла на Майдан Незалежності в Києві, щоб розповісти правду про гомосексуалізм і не допустити запланованого на той день маршу гомосексуалів та лесбійок.

Учасники акції протягом трьох годин стояли з транспарантами «Гомосексуалізм = СНІД», «Геями не народжуються, ними стають!», «Одностатевого кохання не буває», «Україна – християнська країна», «Гомосексуалізм – ворог сім’ї». Також за цей час учасники мітингу роздали понад три тисячі спеціально підготовлених листівок. Акція привернула до себе увагу тисяч людей, які в цей час перебували в центрі Києва. З того часу вуличні акції руху «Любов проти гомосексуалізму» у столиці та інших регіонах України стали постійними та регулярними.

Але сьогодні «Любов проти гомосексуалізму» – це вже не просто акція. Це – зареєстрована громадська організація з однойменною назвою. Основні напрями роботи ЛПГ:
– проведення вуличних просвітницьких акцій;
– виступи у засобах масової інформації;
– усячна підтримка громадських ініціатив та політиків, які захищають традиційні сімейні цінності;
– виготовлення та поширення просвітницьких матеріалів;
– взаємодія з органами влади у справі захисту традиційних сімейних цінностей;
– лобіювання закону про заборону пропаганди гомосексуалізму в Україні;
– організація тренінгів для громадських та релігійних організацій.

Будь-яку дію, що становить загрозу національній безпеці, слід законодавчо заборонити і карати! Популяризація та унормування гомосексуалізму – це загроза національній безпеці, тому що:
1) автоматично призводить до епідемії СНІДу; понад половина всіх нових носіїв ВІЛ в деяких країнах ЄС – гомосексуали;
2) поглиблює вже існуючу демографічну кризу;
3) руйнує інститут сім’ї, який є фундаментом, в тому числі економічним, для будь-якої держави;
4) зазіхає на фундаментальні права людини – право на свободу слова, право сповідувати віру, право публічно демонструвати свої релігійні переконання.

З цієї причини з 2007 року з ініціативи руху ЛПГ йде національна кампанія з метою прийняття закону про заборону пропаганди гомосексуалізму в Україні. За цей час в країні пройшли десятки акцій, в яких взяли участь багато тисяч людей. Нарешті 20 червня 2011 року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект № 8711 «Про захист прав дітей на безпечний інформаційний простір», який забороняє пропаганду гомосексуалізму. Співавторами законопроекту стали 6 парламентарів від усіх найбільших фракцій.

ЗА законопроект, а також в цілому ЗА встановлення заборони на гомопропаганду зібрано понад 100 тисяч підписів. Законопроект 8711 отримав підтримку від профільного парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації. Найбільші церкви також висловилися на підтримку документа.

У підсумку восени 2012 року в Україні був проголосований закон про заборону пропаганди гомосексуалізму.

МАНІФЕСТ
Ми живемо в розпал епохи «гомо-революції». Сексменшини виконують свою обіцянку: все частіше вони постають перед нами без масок, демонструючи свої диктаторські замашки, визначивши мету – встановити тоталітарний режим. Гасла демократії вони використовують лише для того, щоб знищити демократію і встановити ГОМОДИКТАТУРУ. «Квіточки» ми бачимо вже сьогодні, коли, наприклад, у Швеції християнського священнослужителя садять у в’язницю лише за те, що він назвав гомосексуалізм раковою пухлиною на тілі суспільства. У Британії службовицю звільняють з роботи за те, що вона відмовилася реєструвати одностатеве партнерство. Про яку демократію, про яку свободу слова, про яку свободу совісті та віросповідання тут може йти мова?! ЛГБТ-спільнота сповідує вкрай тоталітарну ідеологію, яка прагне придушити всяке інакодумство.

Сьогодні не можна, а потрібно говорити про дискримінацію здорової більшості, про дискримінацію сім’ї. Вже зараз у багатьох країнах переслідують і судять тих, хто називає гомосексуалізм збоченням. ЛГБТ-тусовка не заспокоїться, поки не встановить тоталітарний режим. І всі інакодумці, які називатимуть гомосексуалізм гріхом, аморальною поведінкою та збоченням, будуть переслідуватися, висміюватися, штрафуватися і саджатися у в’язниці за звинуваченням у «нетолерантності».

Гомосексуалізм – це паразит на тілі суспільства. Гомосексуалізм як явище існує і виживає виключно за рахунок здорової гетеросексуальної більшості, яка народжує дітей. Гомосексуалізм – це культура вимирання. Згода з гомосексуалізмом – це заздалегідь згода з виродженням нації. Жодне закрите гомосексуальне співтовариство не здатне самовідтворитися.

Гомосексуальна ідеологія вкрай пасіонарна за своєю суттю. Якщо не перешкоджати її апологетам, вони не зупиняться. Якщо вони чогось домоглися, значить, ми це дозволили. Тому будь-яке здорове суспільство має піднятися у повний зріст, щоб зупинити вірус гомодиктатури. Інакше плоди будуть набагато гіркішими, ніж багато хто собі уявляє.

ВАЖЛИВО
Всеукраїнська громадська організація «Громадський рух людей з майбутнім «Любов проти гомосексуалізму» (ЛПГ) не підтримує, і тим більше не використовує жодних методів фізичного насильства проти тих, хто живе гомосексуальним способом життя або схвалює такий спосіб життя. ЛПГ декларує однозначну та рішучу підтримку інституту традиційної сім’ї і заохочує всяке сприяння держави збереженню та зміцненню законного союзу між чоловіком і жінкою на благо суспільства та майбутніх поколінь. Всякі акти незаконного фізичного насильства по відношенню до представників сексуальних меншин не знаходять підтримки в ідеології та методах руху ЛПГ.

У червні 2010 року Руслан Кухарчук передав управління рухом ЛПГ спеціальному колективному органу – Комітету.

ЛПГ у соціальних медіа:

YouTube

Twitter

Любов проти гомосексуалізму

Перейти в галерею