Вчора стало відомо, що оператора Першого каналу Івана Волошина знайшли мертвим. Упервинному повідомленні зазначалося, що у нього була травма голови, а ще у нього зник мобільний телефон. В принципі, висновок так і проситься – справа рук гопничків.
Але сьогодні райуправління столичної міліції запевнило, що смерть хлопця настала внаслідок того, що він впав у калюжу і захлинувся. Ну гаразд, а як же він опинився обличчям донизу у тій калюжі?
На це запитання дає відповідь, як не дивно, не міліція, а прес-служба комунального підприємства “Притулок для тварин”. З самого ранку вона у терміновому порядку поширила повідомлення, у якому запевняє, що це злі пси загризли бідолашного і повалили його до калюжі. От і вирішили справу. А точніше – закрили.
Мені от цікаво, хіба прес-служба “Притулку для тварин” у ту ніч крокувала поруч з Іваном і на власні очі бачила, як на хлопця нападали собаки? А може прес-служба вже наділена функціями слідчих чи судмедекспертизи, якщо робить такі заяви? А може це міліція попросила вказану прес-службу зробити таку сумнівну заяву і все звалити на собацюр? Я не знаю, лише ставлю запитання, які лежать на поверхні!
Чи було, може, зовсім навпаки: спочатку напали гопники, вдарили по голові, хлопець втратив свідомість, впав в калюжу, а там вже й собаки почали робити свою справу і залишати укуси? Така версія мені здається більш схожою на правду. Але тоді треба порушувати кримінальну справу за фактом вбивства чи щонайменше озброєного нападу, псувати статистику…
P.S. Висловлюю співчуття близьким і рідним нашого колеги Івана Волошина!
28.12.2009.
Быть студенткой/выпускницей Могилянки, пить миндальное молоко, переживать о закрытии озоновой дыры, ходить на “Марш жінок”, сделать пару абортов, завести себе собачку, завести себе вторую собачку. Быть замужем, рожать с мужем детей, любить красоту и дарить её, пить йогурты и кефиры из коровьего молока, купить дочке собачку, создавать уют, молиться за семью. Иногда мир черно-белый. С […]
ОБРАТИЛИ ЛИ ВЫ ВНИМАНИЕ Что все базовые права и свободы, отобранные карантином, приходится возвращать, прилагая усилия? Все послабления, которые появляются – это не проявление доброй воли правительства, а результат общественных протестов и гражданских требований. Открыли рынки с 1 мая не потому, что Кабмин решил, а потому что начались протесты фермеров по стране. Открыли летние площадки […]
Лозунги – это инструмент коммуникации с массовой аудиторией. Все просто-понятно: чем более массовая аудитория, тем упрощеннее должно быть послание. Тут всё ок – это закон жанра. Однако проблемы начинаются тогда, когда лозунги становятся реальным и постоянным способом мышления. Односложные речевки убивают критическое восприятие и навык переосмысления. Я кого-то конкретно имею ввиду, спросите вы? Да, я […]
Быть студенткой/выпускницей Могилянки, пить миндальное молоко, переживать о закрытии озоновой дыры, ходить на “Марш жінок”, сделать пару абортов, завести себе собачку, завести себе вторую собачку. Быть замужем, рожать с мужем детей, любить красоту и дарить её, пить йогурты и кефиры из коровьего молока, купить дочке собачку, создавать уют, молиться за семью. Иногда мир черно-белый. С […]
Когда аудитория принимает решение что смотреть, слушать или читать, то пользуется преимущественно двумя ключевыми критериями. Первый – злободневная тема. Второй – интересная персона автора материала или ведущего. Если говорить о теме и содержании, то там действуют общие правила: актуальность, злободневность, социальная значимость и прочие подобные объективные критерии. Но когда мы переходим к уровню персоны автора […]
Четвертая суббота ноября – в этот день в Украине День памяти жертв голодоморов. Во-первых, речь идет о голодоморе 1932-33 годов. И если о его статусе геноцида украинского народа еще спорят, то о самом этом историческом факте уже никто не спорит. Именно Виктор Ющенко, будучи президентом, стимулировал строительство Мемориала памяти жертв Голодомора и судебное решение о […]