Жити, щоб обслуговувати свої кредити.
Забезпечувати собі прибуток, щоб його відразу віддавати кредиторам.
Саме цю і винятково цю долю пропонують Україні найвідоміші українські інвестиційні компанії. Навіть не пропонують, а нав’язують і агресивно моделюють.
Передусім я про Dragon Capital і Concorde Capital. А також про експерті економічні кола, які обслуговують інтереси згаданих інвестиційних контор (типу Центр економічної стратегії Фіали). Ну і звісно на цьому ж полі тусуються всілякі промоутери далеко не завжди українських державних інтересів, типу Київської школи економіки Милованова, пов’язаних з нею VoxUkraine та інших.
Наприклад, закоханий в Гончарука Concorde знахабнів до того, що після останньої зміни уряду фактично прямим текстом закликав міжнародних інвесторів не поспішати вкладати гроші в Україну.
А днями вся ця компанія та їхні друзі згенерували заяву занепокоєння через гіпотетичне оголошення Україною дефолту. Але в опублікованому тексті ми бачимо, передусім, не сум про важку українську долю. А істеричні погрози, мовляв, забудьте про дефолт і давайте швиденько віддавайте гроші з відсотками. Якщо немає грошей – ось ми вас ще перекредитуємо (через МВФ та фінансові інструменти ЄС та США). Головне, щоб країна працювала і нам платила.
Безсумнівно, що ідея дефолту як способу оздоровлення фінансового сектору – дуже дискусійна. Але поведінка агентів транснаціонального капіталу в Україні, і типова для них мова шантажу заслуговує гарного копняка з нашого українського боку.
Быть студенткой/выпускницей Могилянки, пить миндальное молоко, переживать о закрытии озоновой дыры, ходить на “Марш жінок”, сделать пару абортов, завести себе собачку, завести себе вторую собачку. Быть замужем, рожать с мужем детей, любить красоту и дарить её, пить йогурты и кефиры из коровьего молока, купить дочке собачку, создавать уют, молиться за семью. Иногда мир черно-белый. С […]
ОБРАТИЛИ ЛИ ВЫ ВНИМАНИЕ Что все базовые права и свободы, отобранные карантином, приходится возвращать, прилагая усилия? Все послабления, которые появляются – это не проявление доброй воли правительства, а результат общественных протестов и гражданских требований. Открыли рынки с 1 мая не потому, что Кабмин решил, а потому что начались протесты фермеров по стране. Открыли летние площадки […]
Лозунги – это инструмент коммуникации с массовой аудиторией. Все просто-понятно: чем более массовая аудитория, тем упрощеннее должно быть послание. Тут всё ок – это закон жанра. Однако проблемы начинаются тогда, когда лозунги становятся реальным и постоянным способом мышления. Односложные речевки убивают критическое восприятие и навык переосмысления. Я кого-то конкретно имею ввиду, спросите вы? Да, я […]
Быть студенткой/выпускницей Могилянки, пить миндальное молоко, переживать о закрытии озоновой дыры, ходить на “Марш жінок”, сделать пару абортов, завести себе собачку, завести себе вторую собачку. Быть замужем, рожать с мужем детей, любить красоту и дарить её, пить йогурты и кефиры из коровьего молока, купить дочке собачку, создавать уют, молиться за семью. Иногда мир черно-белый. С […]
Когда аудитория принимает решение что смотреть, слушать или читать, то пользуется преимущественно двумя ключевыми критериями. Первый – злободневная тема. Второй – интересная персона автора материала или ведущего. Если говорить о теме и содержании, то там действуют общие правила: актуальность, злободневность, социальная значимость и прочие подобные объективные критерии. Но когда мы переходим к уровню персоны автора […]
Четвертая суббота ноября – в этот день в Украине День памяти жертв голодоморов. Во-первых, речь идет о голодоморе 1932-33 годов. И если о его статусе геноцида украинского народа еще спорят, то о самом этом историческом факте уже никто не спорит. Именно Виктор Ющенко, будучи президентом, стимулировал строительство Мемориала памяти жертв Голодомора и судебное решение о […]