Щойно “Інтер” у свої “Подробицях” видав в ефір сюжет про тарифи на таїнства в українських православних церквах. Хрещення – від 150 до 750 гривень. Вінчання – від 250 до 1000 гривень. Молитва “за здравіє” – 100-200 гривень. Журналістський матеріал зроблено коректно з точки зору професійних стандартів – лише інформація без будь-яких антицерковних істерик.
Я виріс у середовищі християн-євангеліків. Тобто серед тих, кого невігласи з газет “Сегодня”, “Факты и комментарии” і каналу 1+1 воліють називати не інакше, як сектанти. Тотальна більшість моїх віруючих рідних і друзів – баптисти, п’ятдесятники та харизмати. Все життя відвідую саме такі церкви. Так от – жодного разу ніде я не бачив у нових протестантських церквах прейскурантів на обряди вінчання чи хрещення, або ж вимог заплатити за молитву. Все це робиться абсолютно безкоштовно – як служіння людям!
Я абсолютно свідомий того, що кожному народженому згори і відповідальному християнинові личить жертвувати гроші у храм. Біблійна традиція віддавати десятину – абсолютно справедлива і є частиною моєї власної фінансової дисципліни. Але вимагати конкретні суми грошей за конкретні церковні таїнства – молитва, здійснення обряду вінчання та хрещення, – все це від бога Мамони.
В усі часи храми існували на пожертви. Але для тих, хто не розуміє цю дефініцію, розтлумачу: пожертва – це сума грошей чи інша матеріальні цінність, яку визначає жертводавець, а не одержувач пожертви. Чітко визначений прейскурант на перелік духовних містичних актів – це ганьба, це антихристиянство!
Можливо, патріархіям і митрополії варто якось публічно роз”яснити свою позицію щодо цього питання.
P.S. Слава Богу, не в усіх православних храмах панує така традиція. Якось мій товариш вінчався одному з приходів УПЦ у Київській області. На запитання, скільки треба заплатити, матушка відповіла, мовлялв, це пожертва, тому суму визначає мирянин. Так і треба!
02.02.2012.
Когда аудитория принимает решение что смотреть, слушать или читать, то пользуется преимущественно двумя ключевыми критериями. Первый – злободневная тема. Второй – интересная персона автора материала или ведущего. Если говорить о теме и содержании, то там действуют общие правила: актуальность, злободневность, социальная значимость и прочие подобные объективные критерии. Но когда мы переходим к уровню персоны автора […]
Вот и случилось: 24 ноября 2016 года миновало, но визовый режим для украинцев Евросоюз не отменил. Все это время обманывали все. Президент Порошенко систематически врал о конкретных датах безвиза, начиная с 1 января 2015-го. Но он хоть из благих побуждений это делал. Наверное, наслушался разных лайф-коучей, и таким образом пытался вербально визуализировать. Главным же лжецом […]
У меня несколько обострен пиетет к людям, находящимся в статусе и должности. Кому честь – честь. Это касается всех сфер. Но особенно – сферы церковной жизни. Священнослужители любых христианских конфессий – это последние люди, на кого я подниму свое перо и клавиатуру. Но, позвольте, продолжу… Сандей Аделаджа, будучи человечком с большим предназначением, стал человеком-большой-проблемой для […]
Быть студенткой/выпускницей Могилянки, пить миндальное молоко, переживать о закрытии озоновой дыры, ходить на “Марш жінок”, сделать пару абортов, завести себе собачку, завести себе вторую собачку. Быть замужем, рожать с мужем детей, любить красоту и дарить её, пить йогурты и кефиры из коровьего молока, купить дочке собачку, создавать уют, молиться за семью. Иногда мир черно-белый. С […]
Когда аудитория принимает решение что смотреть, слушать или читать, то пользуется преимущественно двумя ключевыми критериями. Первый – злободневная тема. Второй – интересная персона автора материала или ведущего. Если говорить о теме и содержании, то там действуют общие правила: актуальность, злободневность, социальная значимость и прочие подобные объективные критерии. Но когда мы переходим к уровню персоны автора […]
Четвертая суббота ноября – в этот день в Украине День памяти жертв голодоморов. Во-первых, речь идет о голодоморе 1932-33 годов. И если о его статусе геноцида украинского народа еще спорят, то о самом этом историческом факте уже никто не спорит. Именно Виктор Ющенко, будучи президентом, стимулировал строительство Мемориала памяти жертв Голодомора и судебное решение о […]