Неочікувано високий результат “Свободи” – цілковито заслужений для партії, яка багато років кувала цю перемогу у польовій роботі. Це політична сила, яка має реально міцний і надійний електорат, ідеологічно “прокачаний”. До речі, ніхто з соціологів не давав такий високий відсоток “Свободі”. Чому? Навмисно приховували чи просто трапилося електоральне диво?

Зовсім інше з “УДАРом”. У цієї партії результат також неочікувано високий як для абсолютно нової недосвідченої партії. Але на відміну від “Свободи”, для “УДАРу” цей результат геть незаслужений, авансовий. Високий ірраціональною відсоток зумовлений хіба що любов’ю українців до боксера Кличка і частково втомою від Тимошенко і Яценюка.

Своєю чергою надвисокий результат Партії регіонів – показник народного прагнення до стабільності. Близько 30% – це дуже багато як для президентської партії. Для порівняння, у 2006-му і 2007-му роках президентська ющенківська партія “Наша Україна” отримувала лише по 14%. У часи Леоніда Кучми пропрезидентські партії і блоки набирали ще менше. Отже, чинній пропрезидентській політичній силі довіряють парадоксально багато виборів, особливо як для економічно-кризових часів.

Рекордно високий результат комуністів – результат гарної роботи політтехнологів, рекламістів. Майстерність кампанії КПУ оцінили майже всі профільні спеціалісти. Між іншим, дуже цікаво з’ясувати, хто конкретно там був головним креатором. Ще один фактор перемоги комуністів, звісно, – персона надзвичайно досвідченого (в усіх значеннях цього слова) політика і оратора Симоненка. Коли він виступає – його слова ллються, як пісня:) 12% говорять про те, що люди слухають і вірять. Для порівняння, на попередніх виборах вони отримали 3, 66% і 5, 39%.

А от єдина партія, чий результат ніяк не вразив, – ВО “Батьківщина”. Різкого падіння не спостерігається – добре! Але разом з тим і електорального вибуху не відбулося, навіть попри ув’язнення Тимошенко. Отже – результат біло-червоних цілковито звичайний і ординарний, навідміну від результатів інших сил, які потрапляють до парламенту.

І останнє: найяскравішими були гасла комуністів (“Вернем страну народну”) і свободівців (“Рука не здригнеться”). Обидва гасла дуже агресивні, діють на підсвідомість, а тому відіграли чи не вирішальну роль у рішенні виборця, коли той був вже у кабінці для голосування і заніс свою руку над бюлетенем. Може, саме через ці революційні девізи результат саме цих двох політичних сил став найбільшим сюрпризом кампанії-2012?!

29.10.2012.