Поговоримо про Обаму! Точніше, про його трагедію. Полягає вона у його схильності спрощувати геополітичну реальність. Принаймні це він демонстрував під час президентської кампанії. Головний месидж, який він тоді нав’язував своїм виборцям: “Я – нове обличчя нової Америки!” А коли він сів у крісло в Овальному кабінеті, здається, він по-інакшому подивився на об’єктивну реальність.

Барак Хусейн йшов на президентство з наміром змінити міжнародний імідж США як країни завойовника. Хотів, щоб його державу більше не сприймали як агресора. Обіцяв закрити Гуантанамо і вивести війська з Іраку. Серед перших кроків на посту Президента – запис миролюбного телезвернення до іранського народу з перекладом на фарсі. Ну, і як у нас кажуть – тощо.

І що з того?! Останні кілька тижнів світ спостерігає за серйозним загостренням хвороби. Цей недуг зветься – стосунки Білого дому з так званою “віссю зла”. Ще 2002-го Буш-молодший зарахував до неї Ірак, Іран та Північну Корею. Розібралися лише з першими, і те – частково.

І от зараз – на тлі миролюбного настрою Обами – КНДР все гучніше бряжчає реальною чи удаваною ядерною зброєю, а Іран демонструє все жорсткішу антагоністичну позицію до США. А всі разом вони – продовжують публічно передавати Вашингтону великий “привіт” і відверто посилають дядюшку Сема з усіма його заявами.

Нинішнє загострення відбулося через дві причини:

1. Чергові випробування чергових ракет у КНДР. Північнокорейці тепер вже відверто натякнули Сполученим Штатам, що готові використати свою зброю проти них. Швидше за все – блефують. Проте…

2. Президентські вибори в Ірані, перемога Ахмадінеджада і протести опозиції. На захист прибічників останньої став Барак, чим викликав неабияке обурення в Махмуда. Тепер Іранський Президент вимагає вибачень від американського колеги за втручання у внутрішні справи.

От тепер сидить Обама в своєму Овальному кабінеті і думку гадає: “А може Буш був правий… А може ці хлопці з “вісі зла” геть не налаштовані на діалог, і лише шукають можливості спровокувати конфлікт, у тому числі – озброєний…”

Ці події останніх тижнів чи не найяскравіше демонструють метаморфози у світогляді Обами. Принаймні – у його публічній риториці. Вона дедалі більш стає схожою на риторику Джорджа Буша-молодшого. Той так само був спокійним хлопцем, поки не завалилася будівля Всесвітнього торговельного центру. Щось мені підказує, що показовий спокій і геополітична поміркованість Обами на межі зриву. До того ж, переконаний, ще й боси від американського військово-промислового комплексу постійно насідають на “шефа” з вигідними пропозиціями, які “слугують національним інтересам”.

Словом, загальновідома істина отримує ще одне підтвердження: дуже рідко людина змінює владу, частіше – навпаки.

25.06.2009.