Кажуть, період економічної кризи – найліпший час реалізовувати інфраструктурні проекти національного значення. Бо під час активного накопичення капіталу годі витрачати час і зусилля на те, що не приносить прибутку. До того ж – робоча сила задорога. А от зараз – самий час: держава може не дуже дорого (або навіть дешево) замовляти об’єкти стратегічного значення. Підрядники все рівно байдикують, безуспішно шукаючи замовників. Замовники (інвестори) своєю чергою залягли на дно. Робоча сила здешевіла.

Отже, інфраструктурні проекти національного значення. Я – про дороги, мости, лінії електромереж, державні медичні заклади тощо. До речі, про лікарні. Точніше, про “Дитячу лікарню майбутнього” – проект, який курує Катерина Ющенко власною персоною.

Першу символічну капсулу заклали ще у березні 2006-го. З тих пір гроші збираємо всією країною. Вже майже три роки. Назбирали трохи більше 260-ти мільйонів гривень. Між іншим – непогано. Так от: здається, самий час починати будувати.

Нині багато пліткують на предмет того, хто отримує бонуси від цієї суми, яка зберігається на рахунках “ТрансБанку”. Та не будемо рахувати чужі гроші. Йдеться про інше: КОЛИ (!) розпочнеться будівництво “Дитячої лікарні майбутнього”?!

Підозрілих розмов значно поменшало б, якби поважний міжнародний фонд “Україна 3000” та Катерина Михайлівна Ющенко відповіли на просте питання “Коли?” і захистили свою дату чіткими і зрозумілими аргументами. Бо ж не я чекаю! Чекають тисячі важко хворих дітей, у тому числі – новонароджених!

27.01.2009.