Зовім не збирався на своєму блозі на УП влаштовувати публічні дебати на тему ЛГБТ-руху. Хотів обмежитися анонсуванням “Свята людей з майбутнім” на Майдані та передруком репортажу про нього ж. Звертаю увагу, що у тих постах не було ніяких власних оцінок та коментарів. Дивуюся, що дехто називав це пропагандою, адже це звичайнісіньке інформування, де немає ніякої маніпуляції фактами.
Проте, спостерігаючи за жвавою реакцією, дозволю і собі викинути у блогосферу кілька тез, які я вже публікував трохи раніше. Звісно, це не комплексний погляд на проблематику, а лише кілька штрихів. І ще хочу підкреслити, що викладене нижче не є офіційною позицією очолюваної мною редакції телеканалу. Це суто мій персональний погляд як фізичної особи і громадянина України.
Отже, поїхали…
————–
У країнах Європейського Союзу вже хочуть кидати до в’язниці всіх, хто матиме щось проти гомосексуалізму. Європейська агенція із захисту фундаментальних прав дуже “занепокоєна” фактами “дискримінації сексуальних меншин”. А тому рекомендувала лідерам 27 країн членів ЄС гарантувати одностатевим парам такі ж самі права, як і гетеросексуальним подружжям, аж до права всиновлення ними дітей. Цим же питанням переймається і Європарламент.
Тема сексменшин вже давно перейшла з площини моралі та етики у площину політики. Доля бідолашних геїв, лесбіянок і трансів турбує європарламентарів не мнеше, ніж ціни на нафту чи іранська ядерна програма. Це новий тренд у сучасному постмодерновому суспільстві: якщо ти проти гомосексуалізму – значить ти лох і дурнуватий нецивілізований гомофоб. Бо ж весь цивілізований світ вже погодився, що “мати” одне одного у дупу це, в принципі, те, що треба.
Коли вам кажуть, що демократія і захист прав сексменшин – це одне й те саме, не вірте. Вам брешуть! Ми живемо в епоху встановлення тотальної диктатури. Гомодиктатури. У Швеції у 2005-му кинули до в’язниці чолов’ягу, який назвав гомосексуалізм раковою пухлиною на тілі суспільства. У Канаді нині штрафують на чималу суму майже кожного, хто публічно висловлюється проти способу життя сексменшин. У Німеччині ваших дітей силоміць приведуть на уроки, де їм з 3 класу будуть пояснювати переваги одностатевого сексу. А якщо ви протестуватимете, вас позбавлять батьківських прав.
Україна поки що має шанс залишитися вільною і по-справжньому демократичною. Для цього достатньо усвідомити сутність загрози і протистояти ій. І робити це слід як на рівні громадянського суспільства, так і на рівні органів державної влади. Адже популяризація і унормування гомосексуалізму – це загроза національній безпеці. Аргументація:
1. Це автоматично призводить до епідемії СНІДу. Це відомий (водночас такий, що приховується) факт, що більше половини усіх носіїв ВІЛ у країнах ЄС – гомосексуалісти.
2. Це поглиблює вже існуючу демографічну кризу. І не треба волати, що причина у низькому рівні життя – подивіться на країни Західної Європи, де живуть, здається, непогано, проте корінне населення просто вимирає.
3. Це руйнує інститут сім’ї, який є фундаментом, у тому числі економічним, для будь-якої держави.
4. Це зазіхання на фундаментальні права людини – право на свободу слова, право сповідувати віру, право публічно демонструвати свої переконання.
І ще: як би я це написав у Швеції, мені, можливо, дали б строк за ґратами. У Голландії, не виключаю, відправили б на примусове перевиховання у державні центри. А у Канаді точно б штрафанули на штуку баксів. Ласкаво просимо до світу “європейської”, “цивілізованої”, “прогресивної” гомодиктатури!
Як підсумок – одна репліка: давайте зберігати чистоту дефініцій. Якщо ми будуємо світову гомодиктатуру, то давайте це так і називати, а не ховатися за гаслами демократії. Це буде неприємно, проте чесно. Або ж якщо разом будуємо демократичне відкрите суспільство, тоді це передбачає те, про що я писав вище – право КОЖНОГО на свободу слова, право КОЖНОГО сповідувати віру (з усіма світоглядними наслідками), право КОЖНОГО публічно демонструвати свої переконання.
На сьогодні все! Уперед ламати списи у коментарях!
23.09.2008.
Когда аудитория принимает решение что смотреть, слушать или читать, то пользуется преимущественно двумя ключевыми критериями. Первый – злободневная тема. Второй – интересная персона автора материала или ведущего. Если говорить о теме и содержании, то там действуют общие правила: актуальность, злободневность, социальная значимость и прочие подобные объективные критерии. Но когда мы переходим к уровню персоны автора […]
Вот и случилось: 24 ноября 2016 года миновало, но визовый режим для украинцев Евросоюз не отменил. Все это время обманывали все. Президент Порошенко систематически врал о конкретных датах безвиза, начиная с 1 января 2015-го. Но он хоть из благих побуждений это делал. Наверное, наслушался разных лайф-коучей, и таким образом пытался вербально визуализировать. Главным же лжецом […]
У меня несколько обострен пиетет к людям, находящимся в статусе и должности. Кому честь – честь. Это касается всех сфер. Но особенно – сферы церковной жизни. Священнослужители любых христианских конфессий – это последние люди, на кого я подниму свое перо и клавиатуру. Но, позвольте, продолжу… Сандей Аделаджа, будучи человечком с большим предназначением, стал человеком-большой-проблемой для […]
Быть студенткой/выпускницей Могилянки, пить миндальное молоко, переживать о закрытии озоновой дыры, ходить на “Марш жінок”, сделать пару абортов, завести себе собачку, завести себе вторую собачку. Быть замужем, рожать с мужем детей, любить красоту и дарить её, пить йогурты и кефиры из коровьего молока, купить дочке собачку, создавать уют, молиться за семью. Иногда мир черно-белый. С […]
Когда аудитория принимает решение что смотреть, слушать или читать, то пользуется преимущественно двумя ключевыми критериями. Первый – злободневная тема. Второй – интересная персона автора материала или ведущего. Если говорить о теме и содержании, то там действуют общие правила: актуальность, злободневность, социальная значимость и прочие подобные объективные критерии. Но когда мы переходим к уровню персоны автора […]
Четвертая суббота ноября – в этот день в Украине День памяти жертв голодоморов. Во-первых, речь идет о голодоморе 1932-33 годов. И если о его статусе геноцида украинского народа еще спорят, то о самом этом историческом факте уже никто не спорит. Именно Виктор Ющенко, будучи президентом, стимулировал строительство Мемориала памяти жертв Голодомора и судебное решение о […]