Є дві новини. Традиційно – погана і хороша. Погана – від 9-ої ранку ми не отримуємо блакитне паливо від “Газпрому”, нас просто відключили. Утім – не вперше нам влаштовують таке новорічно-газпромівське шоу. Хороша новина – з’явилася спільна (!!!) заява Ющенка і Тимошенко щодо “газових” переговорів з Росією.
Я спочатку не повірив своїм очам, коли побачив її текст на УП. Поліз на офіційний сайт Президента – і там таки є ця “Заява України стосовно поставок і транзиту російського природного газу”. Заради повноти відчуттів зазирнув і на офіційний урядовий портал. І що б ви думали – там так само висить цей текст.
Ні, це – не новорічна казка, це – новорічна реальність: президент та прем’єр (стосунки яких можна порівняти хіба що зі стосунками собаки та кішки) спільно і в унісон пояснили “Газпрому” (читати – Кремлю), що він неправий. Пояснили, що це “нє по панятіям” збільшувати вартість газу зі 180 до 250 доларів за тисячу кубів. А при цьому ставку транзиту російського газу до Західної Європи територією України зберігати на рівні минулого року. Пояснили, що торгуватися теж треба за певними правилами і економічною логікою. Пояснили, що ми тут всі в Україні маємо єдине розуміння і єдину позицію у цьому питанні. Тобто, або платіть нам за транзит вашого газу по 2,2 долара, або давайте нам ваш газ по 201 долару за тисячу кубів.
І разом (!) підписалися під цим поясненням.
І це перший крок до перемоги, бодай – моральної. Коли з російськими чи будь-якими іншими іноземними партнерами переговори веде держава Україна як єдиний суб’єкт, демонструючи міцну позицію. А не так, як бувало раніше – то Юля поїде домовлятися про газ, то Віктор, потім інший Віктор (за старою звичкою). Ці сепаратні переговори, які вели українські VIP-переговорники, принижували нас всіх. А наші брати-сусіди на цьому завжди вміло грали та спекулювали, зіштовхуючи всіх чолами.
Коротше кажучи, Вікторе Андрійовичу і Юлія Володимирівно, дякую вам! Упіймав себе на тому, що всередині стало тепліше. Навіть попри те, що джерело тепла нам відрізали…
З Новим роком! За єдність у діях та щирість у намірах!
01.01.2009.
Быть студенткой/выпускницей Могилянки, пить миндальное молоко, переживать о закрытии озоновой дыры, ходить на “Марш жінок”, сделать пару абортов, завести себе собачку, завести себе вторую собачку. Быть замужем, рожать с мужем детей, любить красоту и дарить её, пить йогурты и кефиры из коровьего молока, купить дочке собачку, создавать уют, молиться за семью. Иногда мир черно-белый. С […]
ОБРАТИЛИ ЛИ ВЫ ВНИМАНИЕ Что все базовые права и свободы, отобранные карантином, приходится возвращать, прилагая усилия? Все послабления, которые появляются – это не проявление доброй воли правительства, а результат общественных протестов и гражданских требований. Открыли рынки с 1 мая не потому, что Кабмин решил, а потому что начались протесты фермеров по стране. Открыли летние площадки […]
Лозунги – это инструмент коммуникации с массовой аудиторией. Все просто-понятно: чем более массовая аудитория, тем упрощеннее должно быть послание. Тут всё ок – это закон жанра. Однако проблемы начинаются тогда, когда лозунги становятся реальным и постоянным способом мышления. Односложные речевки убивают критическое восприятие и навык переосмысления. Я кого-то конкретно имею ввиду, спросите вы? Да, я […]
Быть студенткой/выпускницей Могилянки, пить миндальное молоко, переживать о закрытии озоновой дыры, ходить на “Марш жінок”, сделать пару абортов, завести себе собачку, завести себе вторую собачку. Быть замужем, рожать с мужем детей, любить красоту и дарить её, пить йогурты и кефиры из коровьего молока, купить дочке собачку, создавать уют, молиться за семью. Иногда мир черно-белый. С […]
Когда аудитория принимает решение что смотреть, слушать или читать, то пользуется преимущественно двумя ключевыми критериями. Первый – злободневная тема. Второй – интересная персона автора материала или ведущего. Если говорить о теме и содержании, то там действуют общие правила: актуальность, злободневность, социальная значимость и прочие подобные объективные критерии. Но когда мы переходим к уровню персоны автора […]
Четвертая суббота ноября – в этот день в Украине День памяти жертв голодоморов. Во-первых, речь идет о голодоморе 1932-33 годов. И если о его статусе геноцида украинского народа еще спорят, то о самом этом историческом факте уже никто не спорит. Именно Виктор Ющенко, будучи президентом, стимулировал строительство Мемориала памяти жертв Голодомора и судебное решение о […]