Ті, хто зараз при владі, прямим текстом вже надцять разів кажуть всім довкола: “Люди, ми розуміємо лише мову сили. Діалоговий стиль спілкування нас не чіпляє”.

Після того, як Верховну Раду видовищно і лячно штурмували афганці та чорнобильці, коли вони вже увірвалися у приміщення і почали бити вікна і ламати двері, лише тоді урядова коаліція рушила назад і призупинила скасування пільг та грошових виплат. Лише тоді лідер парламентських регіоналів Єфремов мовив своє “з людьми треба розмовляти” і додав, що створили якусь там робочу групу для пошуку компромісу.

Тобто поки не проллється кров, поки народ не почне жбурляти каміння в урядові і парламентські вікна, поки протестанти не перекриють рух до аеропорту “Бориспіль”, – ніхто не почне “з людьми розмовляти”. Аналогічна історія була з податковим кодексом. Лише через силовий спротив вдалося дещо його пом’якшити (хоча я особисто на собі це не помітив, бо тепер плачу податків щомісяця десь на 120% більше, ніж до Кодексу).

Так от: а чи не можна з людьми розмовляти напередодні чергового закручування соціальних гайок?!

Владна вертикаль наполегливо посилає українцям месидж (даруйте за ющенківізм): зупиніть нас силою! Зупиніть нас, бо заберемо у вас останнє, скасуємо всі виплати, підвищимо пенсійний вік до 75, збільшимо комуналку втричі і зробимо ще багато “приємного”. Але ж в решті решт піпл може і прислухатися до цих наполегливих невербальних закликів… Не переконаний, що тоді Беркуту на всіх вистачить.

20.09.2011.