Сьогодні з нагоди васьмова марта у Києві відбулося те, що організатори з якогось переляку назвали «Маршом жінок». В реальності ж там зібралися вбивці діточок, войовничі феміністки, лесбійки, комуністки, відьми з мітлами, сатаністки та інші членкині. Ну і звісно — співробітниці кількох громадських організацій, фінансованих умовним і не умовним Соросом. Коротше кажучи, відверто трешовий захід.
Але мій коментар не про мораль і етику.
Мій коментар — про естетику.
Передусім все це було надзвичайно потворно. Максимально потворно — образи, стилістика, зовнішній вигляд, вбрання, гасла, лексика — буквально все.
Фемінізм — це бунт не лише проти життя і природи. Це також бунт проти краси. Їх реально дратує врода.
Природне — красиве.
Збочене — потворне.
Брати у цьому участь — безсумнівний зашквар.
Серед зашкварених був помічений народний депутат Саша Санченко — фіксуємо і запам’ятовуємо.
Особливої шани заслуговують прекрасні дівчата і жінки, які вийшли на Михайлівську площу висловити протест проти цього шабашу.