Аби остаточно вбити багатопартійність в Україні, треба підняти прохідний бар’єр на виборах до Верховної Ради відсотків до 20-ти. Залишаться максимум два активні суб’єкти виборчих кампаній, а решта – геть з пляжу! І не треба нам у зразок ставити США! Українському багатопартійному будівництву лише 20 років, тож зарано оголошувати вихід на фінішну пряму.

Прохідний бар’єр до Ради треба знижувати. До 1%. Кілька аргументів на користь цього:

1. Це ознака справжньої демократичності у політичному житті

Якщо вже гратися з дефініціями “народовладдя” та “громадянське суспільство”, то чому прихильники малопопулярної партії позбавлені права мати бодай двох представників у парламенті. Чим мажоритарний електорат гідніший за міноритарний? Чи крупні гравці просто домовилися між собою ігнорувати увесь “дріб’язок”?

2. Це створить справжню конкуренцію на ринку ідей

Я все ж таки переконаний, що саме ідейні, а не бізнесові політичні проекти мають шанс в України мобілізувати кілька відсотків електорату і забезпечити собі представництво у законодавчому органі. Відтак низький прохідний відсоток трохи зменшить вплив фінансово-промислових груп на склад парламенту.

3. У Верховній Раді поменшає кнопкодавів і побільшає яскравих особистостей

Нині списки формуються здебільшого за наказом лідера партії чи блоку, або за наказом партійних спонсорів. Тому у сесійній залі бракує особистостей з яскраво вираженою харизмом, які пройшли увесь шлях політичного становлення знизу догори. Одновідсоткова ж партія вільніша у підборі кандидатів у депутати, там менше груп зовнішнього впливу, все вирішується за філіжанкою кави на кухні у лідера.

Щоправда є ризик побачити у Раді деструктивні сили. Ну що ж: демократія – ризикована штука апріорі:)

08.09.2008.

«И будут расти между травою, как ивы при потоках вод» (Исаия 44:4).
© Руслан Кухарчук – персональная страница. Правила использования