Главная СтатьиСтаття 110

Стаття 110

14.01.2013

Вже підрахували – до виведення Чорноморського флоту РФ з Севастополя лишилося 3000 днів. Ну, це теоретично! Дуже теоретично! Бо ж кремлівськими коридорами блукає чітка установка: за ці 3000 днів знайти рішення – як залишитися на своїх військово-морських позиціях у Криму. Ті російські політики, у яких на язикові те, що у Кремля на умі, все частіше і чіткіше дають зрозуміти – наші російські “стратегічні партнери” Севастополь просто так не залишать.

Нині Білокам’яна вичікує, виглядає, спостерігає, діє на всіх фронтах, а головне – заграє з жителями Криму.

Тому українській владі і українським громадянам варто второпати: ключову роль у вирішенні севастопольського (у ширшому розумінні – кримського) питання у ці останні 3000 днів гратимуть не погрозливі заяви або ж дипломатичні маневри з обох боків і, не дай Боже, не брязкання зброєю. Ключову роль гратимуть і вже грають прості мешканці міста-героя та всієї автономії.

Я переконаний: якщо у 2017 році усі севастопольці повстануть і скажуть російському флоту “Геть!”, лише у такому випадку є шанси, що він таки піде геть. В іншому разі – шансів жодних. Коротше, є два варіанти розвитку подій: 1) до 2017 у Севастополі та у Криму остаточно сформується критична більшість тих, хто попросить російських військових піти і не повертатись; 2) до 2017 у Севастополі та у Криму остаточно сформується критична більшість тих, хто попросить Україну піти і не повертатись. У другому випадку не допоможуть ані апеляція до двосторонніх угод між Росією та Україно, ані внутрішні жовто-блакитні війська.

Вкрай наївно сподіватися на договори, термін дії яких тоді спливе, і на юридичну чистоплотність “стратегічних партнерів”. Всі ж чудово розуміють – у праві, і у геополітиці бал править його величність прецедент. І ми маємо всі шанси за 3000 днів отримати геополітичний і одночасно правовий прецедент не на користь України. А Захід навіть пальцем не ворухне: бо для них російські енергоносії важливіші, ніж доля нашого Криму.

Тому головне нині працювати не з Кремлем, а з населенням півострова. І замість того, щоб на засіданнях РНБО влаштовувати показушні шоу для преси, ліпше розробляти стратегії для Криму.

І ще одне: я щось не можу пригадати жодного випадку, щоб в Україні когось ув’язнили хоча б “на строк до трьох років” за “умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій” (ст. 110, ККУ).

Тому треба або нардепам внести зміни до Кримінального кодексу, скасувавши цю статтю, або ж прокуратурі, СБУ та судам виконувати українське законодавство. Для початку досить кількох показових справ і сепаратистський запал відразу спаде. А там, дивись, і “до 2017 у Севастополі та у Криму остаточно сформується критична більшість тих, хто попросить російських військових піти і не повертатись”.

А ось статейка про те, як Росія вже працює з громадянами. Утім головне – без паніки. Поки що ми можемо частково виправити ситуацію із настроями на українській території застосуванням статті 110. А там – подивимось…

13.03.2009.

17.12.2016

Медиаперсонализация

Когда аудитория принимает решение что смотреть, слушать или читать, то пользуется преимущественно двумя ключевыми критериями. Первый – злободневная тема. Второй – интересная персона автора материала или ведущего. Если говорить о теме и содержании, то там действуют общие правила: актуальность, злободневность, социальная значимость и прочие подобные объективные критерии. Но когда мы переходим к уровню персоны автора […]

25.11.2016

Лживый ЕС

Вот и случилось: 24 ноября 2016 года миновало, но визовый режим для украинцев Евросоюз не отменил. Все это время обманывали все. Президент Порошенко систематически врал о конкретных датах безвиза, начиная с 1 января 2015-го. Но он хоть из благих побуждений это делал. Наверное, наслушался разных лайф-коучей, и таким образом пытался вербально визуализировать. Главным же лжецом […]

25.03.2016

Сандей Сунканми Аделаджа

У меня несколько обострен пиетет к людям, находящимся в статусе и должности. Кому честь – честь. Это касается всех сфер. Но особенно – сферы церковной жизни. Священнослужители любых христианских конфессий – это последние люди, на кого я подниму свое перо и клавиатуру. Но, позвольте, продолжу… Сандей Аделаджа, будучи человечком с большим предназначением, стал человеком-большой-проблемой для […]

Блог

День матери

Быть студенткой/выпускницей Могилянки, пить миндальное молоко, переживать о закрытии озоновой дыры, ходить на “Марш жінок”, сделать пару абортов, завести себе собачку, завести себе вторую собачку. Быть замужем, рожать с мужем детей, любить красоту и дарить её, пить йогурты и кефиры из коровьего молока, купить дочке собачку, создавать уют, молиться за семью. Иногда мир черно-белый. С […]

Статьи

Медиаперсонализация

Когда аудитория принимает решение что смотреть, слушать или читать, то пользуется преимущественно двумя ключевыми критериями. Первый – злободневная тема. Второй – интересная персона автора материала или ведущего. Если говорить о теме и содержании, то там действуют общие правила: актуальность, злободневность, социальная значимость и прочие подобные объективные критерии. Но когда мы переходим к уровню персоны автора […]

Поездки

Национальный музей «Мемориал памяти жертв голодоморов в Украине»

Четвертая суббота ноября – в этот день в Украине День памяти жертв голодоморов. Во-первых, речь идет о голодоморе 1932-33 годов. И если о его статусе геноцида украинского народа еще спорят, то о самом этом историческом факте уже никто не спорит. Именно Виктор Ющенко, будучи президентом, стимулировал строительство Мемориала памяти жертв Голодомора и судебное решение о […]

сюжеты