Сьогодні, у День української писемності та мови (9 листопада), змушений повідомити більшості носіїв цієї мови, що ви її погано знаєте. Здебільшого, значно гірше, ніж ми — східняки та степовики, які спеціально і усвідомлено її вивчають. Ми її вчимо, бо знаємо, що не знаємо. А ви помилково переконані, що володієте досконало, бо є носіями.
Ми вчимо, тому говоримо «торік» замість «минулого року». Ми ніколи не скажемо «шестидесяти» чи ще гірше «семидесяти». Замість «тільки що» перевагу надамо, як і годиться, «щойно». Пам’ятаємо, що «передусім» завжди краще за «у першу чергу». Про «на протязі» та інший мовний шлак годі й казати. І це я вже не згадую жахливу концентрацію діалектизмів в українській мові на межі всього західного україномовного кордону.
Отже… Вчіть мову, дорогі носії! Кому я сказав?!

«И будут расти между травою, как ивы при потоках вод» (Исаия 44:4).
© Руслан Кухарчук – персональная страница. Правила использования