Сьогодні, у День української писемності та мови (9 листопада), змушений повідомити більшості носіїв цієї мови, що ви її погано знаєте. Здебільшого, значно гірше, ніж ми – східняки та степовики, які спеціально і усвідомлено її вивчають. Ми її вчимо, бо знаємо, що не знаємо. А ви помилково переконані, що володієте досконало, бо є носіями.
Ми вчимо, тому говоримо “торік” замість “минулого року”. Ми ніколи не скажемо “шестидесяти” чи ще гірше “семидесяти”. Замість “тільки що” перевагу надамо, як і годиться, “щойно”. Пам’ятаємо, що “передусім” завжди краще за “у першу чергу”. Про “на протязі” та інший мовний шлак годі й казати. І це я вже не згадую жахливу концентрацію діалектизмів в українській мові на межі всього західного україномовного кордону.
Отже… Вчіть мову, дорогі носії! Кому я сказав?!

«И будут расти между травою, как ивы при потоках вод» (Исаия 44:4).
© Руслан Кухарчук – персональная страница. Правила использования