Сьогодні з нагоди васьмова марта у Києві відбулося те, що організатори з якогось переляку назвали “Маршом жінок”. В реальності ж там зібралися вбивці діточок, войовничі феміністки, лесбійки, комуністки, відьми з мітлами, сатаністки та інші членкині. Ну і звісно – співробітниці кількох громадських організацій, фінансованих умовним і не умовним Соросом. Коротше кажучи, відверто трешовий захід.
Але мій коментар не про мораль і етику.
Мій коментар – про естетику.
Передусім все це було надзвичайно потворно. Максимально потворно – образи, стилістика, зовнішній вигляд, вбрання, гасла, лексика – буквально все.
Фемінізм – це бунт не лише проти життя і природи. Це також бунт проти краси. Їх реально дратує врода.
Природне – красиве.
Збочене – потворне.
Брати у цьому участь – безсумнівний зашквар.
Серед зашкварених був помічений народний депутат Саша Санченко – фіксуємо і запам’ятовуємо.
Особливої шани заслуговують прекрасні дівчата і жінки, які вийшли на Михайлівську площу висловити протест проти цього шабашу.