Главная СтатьиВідповідь Колесніченка ліберастам всіх кольорів і орієнтацій

Відповідь Колесніченка ліберастам всіх кольорів і орієнтацій

15.01.2013

Коли днями дізнався, що у Верховній Раді зареєстрували проект декларації «Про гідність, свободу і права людини», яка дає ляпасу сучасній західноєвропейській системі цінностей та моральних орієнтирів, почав навіть трохи пишатися вітчизняним парламентаризмом. Бо ж такі ініціативи де-факто відображають позицію абсолютної більшості населення.

Якщо не знайдете часу перечитати весь документ – публікую тут кілька тез з нього. Вони допоможуть зрозуміти революційність пропозицій Колесніченка та його співавторів у контексті сучасного політичного європейського дискурсу.

Уявлення про права людини пройшли довгий шлях історичної еволюції і вже тому не можуть бути абсолютизованими в нинішньому їхньому розумінні…

Права людини не можуть бути вищими за цінності духовного світу…

Неприпустимо вводити у сферу прав людини норми, що розмивають або відкидають як релігійну, так і природну мораль…

Напруженість між індивідуальними та суспільними інтересами може бути подолано тоді, коли права і свободи людини узгоджуються з моральними цінностями…

Дії, спрямовані на дотримання прав людини, на вдосконалення суспільних і економічних відносин та інституцій, не увінчаються справжнім успіхом, якщо ігноруватимуться духовні та культурні традиції країн і народів…

Під виглядом захисту прав людини одним цивілізаціям не слід нав’язувати свій устрій життя іншим…

Індивідуальні права людини не можуть протиставлятися цінностям та інтересам сім’ї. Реалізація прав людини не повинна бути виправданням для посягання на релігійні святині, культурні цінності, самобутність народу…

Суспільство має право вільно визначати зміст і обсяг взаємодії держави з різними релігійними громадами залежно від їх чисельності, традиційності для країни або регіону, внеску в історію і культуру, від громадянської позиції…

Наруга над святинями не може бути виправдана посиланнями на права художника, письменника, журналіста…

Сучасне право має розглядати сім’ю як законний союз чоловіка і жінки, в якому створюються природні умови для нормального виховання дітей. Закон також покликаний поважати сім’ю як цілісний організм і захищати його від руйнування, спровокованого падінням моралі…

Проект Декларації серед іншого унеможливлює в Україні евтаназію і одностатеві партнерства, а практику абортів – мінімізує, а в ідеалі – забороняє. А хіба психічно здорові і світоглядно сформовані люди виступатимуть проти цього?! У документі також йдеться про «право на освіту», «громадянські й політичні права», «соціально-економічні права» і дещо інше.

Ліберастично налаштовані кола вже почали бризкати слиною: мовляв, що за халепа – у центрі Європи створюють ледь не теократичну державу Україна. Розслабтеся – ніякої теократії, виключно демократія! Переконаний, цей проект Декларації про права людини відповідає переконанням більшості українців. До більшості українців я не зараховую співробітників різноманітних фондів та організацій, фінансованими західними донорами, більшість «правозахисників» та частину «прогресивної інтелігенції».

Тому попри методологічну та стилістичну недосконалість проекту Декларації «Про гідність, свободу і права людини», я під нею підписуюся. Попри всю шорсткість персони Колесніченка, автора проекту Декларації «Про гідність, свободу і права людини», я аплодую йому стоячи.

Підписуюся і аплодую стоячи, і навіть закриваю очі на те, що у пояснювальній записці йде посилання на «Основи учення Руської Православної Церкви про достоїнство, свободу і права людини». Мені як євангельському протестанту у четвертому поколінні це не до душі. Але у самому проекті Декларації – жодного посилання на жодну конфесію, а швидше – на християнські традиції в цілому. І це, як кажуть, файно.

Словом, гідний документ! Нумо, голосуймо! Бо люди хочуть! І хай вороги здригнуться)

01.09.2010.

17.12.2016

Медиаперсонализация

Когда аудитория принимает решение что смотреть, слушать или читать, то пользуется преимущественно двумя ключевыми критериями. Первый – злободневная тема. Второй – интересная персона автора материала или ведущего. Если говорить о теме и содержании, то там действуют общие правила: актуальность, злободневность, социальная значимость и прочие подобные объективные критерии. Но когда мы переходим к уровню персоны автора […]

25.11.2016

Лживый ЕС

Вот и случилось: 24 ноября 2016 года миновало, но визовый режим для украинцев Евросоюз не отменил. Все это время обманывали все. Президент Порошенко систематически врал о конкретных датах безвиза, начиная с 1 января 2015-го. Но он хоть из благих побуждений это делал. Наверное, наслушался разных лайф-коучей, и таким образом пытался вербально визуализировать. Главным же лжецом […]

25.03.2016

Сандей Сунканми Аделаджа

У меня несколько обострен пиетет к людям, находящимся в статусе и должности. Кому честь – честь. Это касается всех сфер. Но особенно – сферы церковной жизни. Священнослужители любых христианских конфессий – это последние люди, на кого я подниму свое перо и клавиатуру. Но, позвольте, продолжу… Сандей Аделаджа, будучи человечком с большим предназначением, стал человеком-большой-проблемой для […]

Блог

День матери

Быть студенткой/выпускницей Могилянки, пить миндальное молоко, переживать о закрытии озоновой дыры, ходить на «Марш жінок», сделать пару абортов, завести себе собачку, завести себе вторую собачку. Быть замужем, рожать с мужем детей, любить красоту и дарить её, пить йогурты и кефиры из коровьего молока, купить дочке собачку, создавать уют, молиться за семью. Иногда мир черно-белый. С […]

Статьи

Медиаперсонализация

Когда аудитория принимает решение что смотреть, слушать или читать, то пользуется преимущественно двумя ключевыми критериями. Первый – злободневная тема. Второй – интересная персона автора материала или ведущего. Если говорить о теме и содержании, то там действуют общие правила: актуальность, злободневность, социальная значимость и прочие подобные объективные критерии. Но когда мы переходим к уровню персоны автора […]

Поездки

Национальный музей «Мемориал памяти жертв голодоморов в Украине»

Четвертая суббота ноября — в этот день в Украине День памяти жертв голодоморов. Во-первых, речь идет о голодоморе 1932-33 годов. И если о его статусе геноцида украинского народа еще спорят, то о самом этом историческом факте уже никто не спорит. Именно Виктор Ющенко, будучи президентом, стимулировал строительство Мемориала памяти жертв Голодомора и судебное решение о […]

сюжеты