Зовім не збирався на своєму блозі на УП влаштовувати публічні дебати на тему ЛГБТ-руху. Хотів обмежитися анонсуванням «Свята людей з майбутнім» на Майдані та передруком репортажу про нього ж. Звертаю увагу, що у тих постах не було ніяких власних оцінок та коментарів. Дивуюся, що дехто називав це пропагандою, адже це звичайнісіньке інформування, де немає ніякої маніпуляції фактами.

Проте, спостерігаючи за жвавою реакцією, дозволю і собі викинути у блогосферу кілька тез, які я вже публікував трохи раніше. Звісно, це не комплексний погляд на проблематику, а лише кілька штрихів. І ще хочу підкреслити, що викладене нижче не є офіційною позицією очолюваної мною редакції телеканалу. Це суто мій персональний погляд як фізичної особи і громадянина України.

Отже, поїхали…

—————

У країнах Європейського Союзу вже хочуть кидати до в’язниці всіх, хто матиме щось проти гомосексуалізму. Європейська агенція із захисту фундаментальних прав дуже «занепокоєна» фактами «дискримінації сексуальних меншин». А тому рекомендувала лідерам 27 країн членів ЄС гарантувати одностатевим парам такі ж самі права, як і гетеросексуальним подружжям, аж до права всиновлення ними дітей. Цим же питанням переймається і Європарламент.

Тема сексменшин вже давно перейшла з площини моралі та етики у площину політики. Доля бідолашних геїв, лесбіянок і трансів турбує європарламентарів не мнеше, ніж ціни на нафту чи іранська ядерна програма. Це новий тренд у сучасному постмодерновому суспільстві: якщо ти проти гомосексуалізму – значить ти лох і дурнуватий нецивілізований гомофоб. Бо ж весь цивілізований світ вже погодився, що «мати» одне одного у дупу це, в принципі, те, що треба.

Коли вам кажуть, що демократія і захист прав сексменшин – це одне й те саме, не вірте. Вам брешуть! Ми живемо в епоху встановлення тотальної диктатури. Гомодиктатури. У Швеції у 2005-му кинули до в’язниці чолов’ягу, який назвав гомосексуалізм раковою пухлиною на тілі суспільства. У Канаді нині штрафують на чималу суму майже кожного, хто публічно висловлюється проти способу життя сексменшин. У Німеччині ваших дітей силоміць приведуть на уроки, де їм з 3 класу будуть пояснювати переваги одностатевого сексу. А якщо ви протестуватимете, вас позбавлять батьківських прав.

Україна поки що має шанс залишитися вільною і по-справжньому демократичною. Для цього достатньо усвідомити сутність загрози і протистояти ій. І робити це слід як на рівні громадянського суспільства, так і на рівні органів державної влади. Адже популяризація і унормування гомосексуалізму – це загроза національній безпеці. Аргументація:

1. Це автоматично призводить до епідемії СНІДу. Це відомий (водночас такий, що приховується) факт, що більше половини усіх носіїв ВІЛ у країнах ЄС – гомосексуалісти.

2. Це поглиблює вже існуючу демографічну кризу. І не треба волати, що причина у низькому рівні життя – подивіться на країни Західної Європи, де живуть, здається, непогано, проте корінне населення просто вимирає.

3. Це руйнує інститут сім’ї, який є фундаментом, у тому числі економічним, для будь-якої держави.

4. Це зазіхання на фундаментальні права людини – право на свободу слова, право сповідувати віру, право публічно демонструвати свої переконання.

І ще: як би я це написав у Швеції, мені, можливо, дали б строк за ґратами. У Голландії, не виключаю, відправили б на примусове перевиховання у державні центри. А у Канаді точно б штрафанули на штуку баксів. Ласкаво просимо до світу «європейської», «цивілізованої», «прогресивної» гомодиктатури!

Як підсумок – одна репліка: давайте зберігати чистоту дефініцій. Якщо ми будуємо світову гомодиктатуру, то давайте це так і називати, а не ховатися за гаслами демократії. Це буде неприємно, проте чесно. Або ж якщо разом будуємо демократичне відкрите суспільство, тоді це передбачає те, про що я писав вище – право КОЖНОГО на свободу слова, право КОЖНОГО сповідувати віру (з усіма світоглядними наслідками), право КОЖНОГО публічно демонструвати свої переконання.

На сьогодні все! Уперед ламати списи у коментарях!

23.09.2008.

«И будут расти между травою, как ивы при потоках вод» (Исаия 44:4).
© Руслан Кухарчук – персональная страница. Правила использования